Фен-шуй vs інженерія
Навіщо взагалі порівнювати фен-шуй та інженерію?
На перший погляд, фен-шуй та інженерія перебувають у різних площинах.
Але якщо придивитися уважніше, між ними є важливе спільне:
- обидві системи працюють із простором;
- обидві спираються на власну логіку «правильності»;
- водночас результати часто відрізняються: за нормами все гаразд, а жити — некомфортно.
Саме це протиріччя й стало для мене точкою інтересу.
Про інженерію
За першою освітою я інженер, і інженерія — моє професійне середовище.
Технічні норми, будівельні правила та вимоги безпеки не виникають з чиєїсь забаганки. Вони сформовані на гіркому досвіді аварій, помилок і людських втрат. Їхнє завдання — захищати життя та здоров’я.
Класичний фен-шуй не сперечається з інженерними рішеннями і не намагається їх замінити. Він виходить з того, що базова безпека та технічна коректність уже забезпечені.
Якщо приміщення небезпечне, сире, не провітрюється (привіт підвальним і цокольним поверхам) або порушує елементарні норми,
це приклад ситуації, де фен-шуй та інженерія сходяться в одному висновку: середовище спочатку несприятливе для життя і не підлягає корекції.
Людина — не навантаження, а частина системи
В інженерних розрахунках людину зазвичай розглядають як джерело навантажень: генератор тепла, вологи, вуглекислого газу. Це логічно й необхідно для проєктування.
Фен-шуй дивиться інакше.
Тріада Небо–Земля–Людина (天・地・人) — це модель системи, в якій жоден елемент не існує сам по собі.
Детальніше про цю триаду я пишу в окремій статті
«Небо–Земля–Людина як основа фен-шуй».
Якщо перекласти її сучасною мовою, вона майже напряму розкладається так:
- Небо → час
- Земля → простір
- Людина → форма життя в цьому просторі
Звідси виникає робоча аналітична зв’язка:
простір – час – форма (людини та середовища).
Людина є частиною цієї системи, а її стан — індикатором якості середовища.
Якщо в просторі важко відновлюватися, погано спиться, накопичується напруга — це означає, що середовище не підтримує життя, навіть якщо формально норми дотримані.
Саме тут виникає відчуття, знайоме багатьом:
інженерія відпрацювала коректно, норми виконані, а жити — некомфортно.
Не «додати», а «не зіпсувати»
Класичний фен-шуй працює не за принципом «що б іще додати», а за принципом «що було спочатку зроблено неправильно».
Хороший простір:
- не потребує постійних компенсацій;
- не залежить від складних коректорів;
- не вимагає героїчних інженерних рішень;
- залишається життєздатним десятиліттями.
Історично фен-шуй формувався в умовах, де:
- не було насосів, автоматики та складних систем;
- цінувалися форма, орієнтація й контекст;
- рішення мали бути простими, надійними та довговічними.
Хороший фен-шуй — це не набір коректорів.
Це відсутність потреби у складних компенсаціях.
Інженерія та фен-шуй: різні запитання
Інженерія відповідає на запитання:
«Чи відповідає об’єкт нормам?»
Класичний фен-шуй ставить інше запитання:
«Чи підтримує цей простір життя?»
Водночас коректно застосоване інженерне рішення може суттєво покращувати якість життя — припливна вентиляція є гарним прикладом.
Але інженерія вирішує завдання як компенсувати, тоді як фен-шуй прагне зрозуміти, чому компенсація взагалі знадобилася.
Час як прихований фактор
Класичний фен-шуй виходить з того, що якість простору змінюється з часом:
періоди, цикли, «старіння» будинку без фізичної перебудови.
Інженерний підхід частіше розглядає будинок як об’єкт, нейтральний у часі:
якщо конструкції цілі, вентиляція працює, навантаження не перевищені — усе допустимо.
Інженерія визнає фізичний знос, але не зміну якості середовища без зміни матерії.
Водночас у реальності:
- змінюються норми;
- змінюються матеріали;
- змінюється спосіб життя;
- зростає щільність забудови;
- змінюється роза вітрів і контекст оточення.
Фен-шуй спочатку закладає необхідність реновацій та адаптації житлового простору до часу.
Порожнеча як цінність
У класичному фен-шуй порожнеча — це не втрачена площа, а дихання простору.
Це:
- просторі холи там, де простору важливо накопичувати енергію;
- правильно розраховані потоки — коридори, а не просто «проходи»;
- роздільники простору — стіни, перегородки, двері, що задають ритм і паузи.
Інженерний і девелоперський підхід часто трактує порожнечу інакше:
порожнеча = втрата корисних метрів.
Звідси з’являються:
- смарт-квартири;
- прохідні кухні;
- квартири-студії без чіткої структури;
- мінімізовані коридори та холи.
Формально такі рішення допустимі:
норми дотримані, функції реалізовані, метри оптимізовані.
Але саме тут найчастіше виникають простори, які технічно та юридично коректні, проте фізіологічно важкі — у них складно сповільнюватися, відновлюватися й по-справжньому відпочивати.
Поки архітектура проєктується як продукт,
а не як середовище для життя,
фен-шуй залишатиметься незручним,
але необхідним співрозмовником.